доходити

I дох`одити

-джу, -диш і рідко, заст. доходжа́ти, -а́ю, -а́єш, недок., дійти́, дійду́, ді́йдеш, док.

1) Ідучи в певному напрямку, досягати якого-небудь місця. || Рухаючись у певному напрямку, досягати якого-небудь місця (про поїзд, машину, пароплав і т. ін.). || Прибувати на місце призначення (про листи, телеграми, посилки і т. ін.). || розм. Звертатися куди-небудь, до когось (перев. зі скаргою, проханням).

••

Дохо́дити до кра́ю — потрапляти (потрапити) у безвихідь.

2) Поширюючись, досягати кого-, чого-небудь (про звуки, запах, світло і т. ін.). || Ставати відомим кому-небудь, де-небудь; розповсюджуватися (про чутки, вісті і т. ін.). || розм. Зачіпати почуття, думки і т. ін.; ставати ясним, зрозумілим. || безос. Дійти до серця.

3) Зберігатися до якого-небудь часу (про письмові пам'ятки, предмети старовини і т. ін.).

4) Розвиваючись, змінюючись, досягати якого-небудь стану. || безос. || Змінюючись, досягати якого-небудь рівня, якоїсь межі (про розмір, вагу, кількість і т. ін.). || Досягати певного віку. || безос.

5) Проводячи послідовно яку-небудь дію чи ряд дій, добиватися чого-небудь; досягати наміченого. || Досягати якого-небудь стану, становища. || розм. Досягати розуміння чого-небудь; додумуватися. Дійти висновку.

6) Наступати, підходити.

7) розм. Ставати цілком готовим (про те, що печеться, смажиться і т. ін.). || Дозрівати (перев. після збору).

8) розм. Переставати жити; умирати,

9) розм. Намагатися зрозуміти суть чого-небудь; вникати в що-небудь.

10) Приходити до кінця; закінчуватися.

11) неперех., жарг. Видихатися, знемагати.

II доход`ити

-ходжу́, -хо́диш, док., розм.

1) неперех. Закінчити ходити.

2) перех., ірон. Довести до виснаження, знемоги.